Вчора моя теорія керування підтвердилися. І, слава Богу, довела те, що я їжджу правильно :). Їхав у нас подвір'ями, коли з воріт з одного боку вулиці на інший бік перебігла дитина - років шість. Я навіть на гальмо не встиг натиснути. А якби їхав не 20 км/г, а хоча б 40, то вже і не потрібно було б. Ми б якраз знайшли один одного. Ну, хоч десь я порозумнішав :).
А ще от вчора купив баскетбольне кільце. І зрозумів, що дарма не зробив цього давно :). Такий кайф... Такого давно не було. Прикольно було - ввечері взяв Влада, посадив в люльку, поставив поруч з кільцем і почав собі кидати м'яч. Так Влад так радів - це було щось :))). Він просто грав зі мною, хоч і сидячи :)))). Взагалі прикольно з ним стало - так він змінився, таки дорослий став. Вже розуміє певні речі - це видно. Вчора ніс його, кажу - "Ідемо купатися в басейн" - так там така посмішка була - на всі 32 :)))), яких ще немає. Росте.
А старший вчора захворів. Перегрівся, видно. Дзвонили йому - лежить, страждає. Температура 38.5.
А я вже не можу дочекатися першого вересня :). Хочеться знову ранки, коли всі тусуються, і сосиски або яєшня, і кава, і потім відвозити малого в школу. Кайф...

Ну, нарешті. Сьогодні апокаліпсис закінчився - Галя повернулася і буде сидіти з малим :).
Думаю, вона буде здивована. Малий якось так швидко змінюється. Нарешті він знову прийшов в норму після безперервного тижневого проносу. Тепер він знову нормально спить, в доброму гуморі і посміхається :). Він зовсім не хоче сидіти, а якщо його береш за руки, щоби посадити, стає на ноги і стоїть :). Почав скажено їсти. Особливо пюре. Настя постійно скаржиться, що, коли вона його годує, він страшно брудний. Не знаю, як їй таке вдається :). У мене він абсолютно чистий.
А ще - у нас зробили басейн. Кайф. Але маленьким тепер здається :)

Ось ми і їдемо в потязі додому. Он куди цивілізація сягнула - сиджу в трусах на поличці в потязі, п'ю чай і пишу в ЖЖ :))).
Цього разу ми завантажилися в потяг за п'ять хвилин. Думаю, наступного разу буде три :))).
Молодший спить, старший читає книжку. В клітці під столом сидять два кошеняти :))).
Відчуваю себе якимсь вихователем у дитсадочку.
Згадав, як я віз Сару та її брата з Херсону. Було весело. Але зараз - веселіше.
Чесно кажучи, я задоволений, що ми їдемо додому. По-перше, скучив за домом, по-друге, стомився :), по-третє, хочеться щось зробити для мозку. Наприклад, скласти іспит з Оракла, яким я вже забив собі всю башку.
Якби ще в Інеті було що читати, а то щось немає бажання нічого такого починати. Вчора пробував читати "Бійня №5" Воннегута. Ниасилил. Многа букав. Щось таке незрозуміле - середнє між Хемінгвеєм та "Бравим вояком Швейком". Але не дотягує ні до одного, ні до іншого.
Завтра. Хочу завтра :)))

Як виявилося, другий син у мене точно такий, як і перший. Зараз сплю з ним на одному, але двомісному, ліжку і прокидаюся із-за того, що починаю падати, а Влад лежить поперек ліжка і пхає мене своїми ножулісами!!!
( Read more... )

Наша подорож до Херсону викликає у мене відчуття якоїсь містики. З самого початку. ( Read more... )

Ну от. Залишилося дві години до першої нашої серйозної подорожі з Владом. В Херсон. Тобто їдемо я, Рост і Влад. Настя поїхала зі своїм "Зенітом" в Туреччину. Не знаю, чому, але я хвилююся. Хоча зрозуміло, що ми їдемо не на Північний Полюс і взагалі - у нас ціле купе і ми тягнемо з собою речей так, нібито ми дійсно їдемо на Північний Полюс, але щось мене муляє :)
А ще - наше гніздо зникло. Видно, коти розорили. Природа бере своє :-/.
Взагалі - багато чого сталося за ці дні. Може, в поїзді сьогодні напишу :)